Національний Темпус / Еразмус+ 
офіс в Україні

Лісабон, Португалія, 6-7 жовтня 2011 р. Семінар EACEA «Покращення якості шляхом інтернаціоналізацію».

 Експерти Національної команди – учасники:

РАШКЕВИЧ Юрій Михайлович

СТЕПКО Михайло Філімонович

Програма та матеріали: http://lisbon2011.bolognaexperts.net/

Основними доповідями, виголошеними на конференції були:

- Покращення якості шляхом інтернаціоналізації – Жак Ленарес, Університет Лозанни;

- Покращення якості шляхом мобільності на докторському рівні (третьому циклі навчання) – Меліта Ковачевіч, Університет Загреб;

- Студентський погляд на інтернаціоналізацію – Алан Паалл, Європейський студентський союз.

Відзначено, що на розвиток інтернаціоналізації в освіті впливають наступні фактори:

- Політичні – Болонський процес, європейські структури

- Економічні – глобальний ринок, придатність до працевлаштування

- Академічні – удосконалення навчання, залучення зовнішніх висококваліфікованих фахівців.

Також наведені ряд цікавих статистичних результатів, наприклад, щодо росту мобільності в Європі.

Відсоток мобільних студентів:

2000 р. – 5%

2005 р. – 6,5%

2010 р. – 7,5%

Мета 2020 р. – 20%.

Соціологічні дослідження показують велике значення, яке надається розвитку міжнародних наукових та освітянських зв’язків (інтернаціоналізації):

Найважливіші реформи в університетах протягом останніх трьох років:

Болонський процес – 78%

Забезпечення якості – 63%

Інтернаціоналізація – 61%

Питання інтернаціоналізації доповідачами аналізувалися на різних рівнях управління університету.

Інтернаціоналізація на інституційному рівні:

Створення стратегії інтернаціоналізації:

• Удосконалення управління університетом та стратегічного плануванні та включення питань інтернаціоналізації;

• Створення міжнародного середовища (іноземні викладачі та студенти, програми мобільності, спільні навчальні програми тощо) ;

• Упровадження та широке використання ЄКТС.

Удосконалення шляхів впровадження Болонського процесу.

Інтернаціоналізація на студентському рівні:

- Проблеми із визнанням кредитів (2% – багато студентів мають проблеми, 54% – деякі студенти мають проблеми, 44% – ніхто не має проблем);

- Вплив на вибір закордонного університету: (батьки – 46%, веб-сайт – 40%, рейтинг – 16%);

- Мотивація мобільності: (підвищити кваліфікацію – 85%, новий життєвий досвід – 72%, удосконалити іноземну мову – 27%).

Інтернаціоналізація докторських студій.

На сьогодні в країнах ЄС 526 тис. докторантів (doctoral candidates). З них: 374 тис. (76%) – громадяни своїх країн; 84 тис. (17%) – громадяни третіх країн; 33 тис. (7%) – громадяни інших країн ЄС. У Великобританії: 15% – громадяни інших країн ЄС.

Відзначено роль мобільності як засобу підвищення якості навчальної та наукової роботи та підкреслено необхідність:

- Сприяння збільшенню мобільності,

- Підтримка міждисциплінарних/міжсекторальних досліджень,

- Розвиток різноманітних форм мобільності та співпраці.

Основними перешкодами на шляху розвитку мобільності на сьогодні є:

- Відмінності в структурі програм та в нормативній базі;

- Ресурси (фінанси, кадри, час);

- Привабливість дослідницького середовища;

- Мовні бар’єри.

Дуже цікавою була сесія 7 жовтня, присвячена розробці стратегії інтернаціоналізації в сучасному університеті. На прикладі Університету Відня професор Артур Меттінгер, колишній проректор цього університету та Болонський експерт охарактеризував основні стратегічні цілі та ключові індикатори процесу розвитку інтернаціоналізації даного університету. Детальніше із цією доповіддю можна (і доцільно) ознайомитися на сайті Семінару.

Вважаємо, що участь українських експертів в Семінарі була дуже корисною, отриману інформацію необхідно поширювати у вигляді презентацій на спеціалізованих семінарах в Україні, під час конференцій з питань розвитку міжнародного співробітництва в сфері освіти і науки. Посилання розміщено на сайті Національного Темпус-офісу в Україні.