Національний Темпус-офіс
в Україні

Національна рамка кваліфікацій, які пов’язані з вищою освітою: стан і труднощі розроблення в Україні

 В.І.Луговий, віце-президент АПН України, директор Інституту вищої освіти АПН України, член національної команди експертів з вищої освіти.

Незважаючи на те, що у фахових колах зріє розуміння необхідності створення в Україні Національної рамки кваліфікацій (далі – НРК) як базового кваліфікаційного стандарту, без якого неможливо переорієнтувати освітній процес на результати навчання, зробити їх зрозумілими і порівнюваними, відповідна робота розгортається дуже повільно і суперечливо, їй бракує системності. Це відбувається насамперед з наступних причин (більшість з яких суто внутрішнього, національного походження, проте частина – зовнішнього, європейського).

Професор Ю.Рашкевич, проректор НУ ”Львівська політехніка” (експерт Національної команди)

Болонський процес в Україні: суб’єктивний погляд експерта

Проблематика Болонського процесу (БП) стає все більш популярною в засобах масової інформації, об’єктом цікавих дискусій в студентському середовищі, обмінів гострими репліками в електронних медія.

Але чи правильно ми розуміємо цілі БП, механізми та інструментарій їх впровадження, засоби оцінювання досягнутих результатів? Мій особистий досвід, як члена Національної команди експертів із реформування вищої освіти в Україні, який часто приймає участь в дискусіях на теми впровадження БП в Україні (“День” в номері від 15 грудня описала перипетії одного із таких заходів - Національного круглого столу, організованого Національним студентським союзом), не дозволяє ствердно відповісти на це запитання. Надто багато “легенд та міфів” супроводжують БП сьогодні в Україні як в середовищі студентів, так і освітянських фахівців, аж до найвищих рівнів.

Рашкевич Юрій Михайлович, доктор технічних наук, професор, проректор Національного університету “Львівська політехніка” (експерт Національної команди)

Студент – Університет – Ринок праці: пряма, чи трикутник?

Наприкінці жовтня у Варшавському університеті відбувся Семінар для Національних команд експертів з реформування вищої освіти під назвою “Компетенції для майбутнього”, в якому вперше взяли участь представники української команди експертів - студент Київського національного лінгвістичного університету Володимир Кравценюк та автор цих рядків. Семінар був надзвичайно цікавим не стільки можливістю отримати інформацію про вдалий досвід проведених реформ, почути певні рекомендації, скільки постановкою проблемних питань, відповіді на які ще потрібно шукати. Достатньо відзначити те, що другий день роботи Семінару розпочався із запитання, заданого із залу: так що ж повинно бути темою дискусії – компетенції для майбутнього, чи компетенції для сьогоднішнього дня?

Тематика секцій була достатньо різноманітною: від проблем створення та реалізації сучасних навчальних програм до аналізу стану ринку праці та перспектив його зміни в післякризовий час. Але в центрі всіх виступів та дискусій була одна проблема: якими компетенціями повинен володіти сучасний випускник вишу для того, щоб максимально збільшити свої шанси знайти достойне місце праці. Виголошені доповіді, виступи та дискусії зосереджувалися на трьох основних аспектах проблеми:

Автор: Шаров О.І., канд. фіз.-мат. наук, доц. Університет економіки та права «КРОК», м. Київ (експерт Національної команди)

ТЕНДЕНЦІЇ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ВНЗ У КРИЗОВИЙ ТА ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕРІОД

Цілком очевидно, що фінансово-економічна криза обумовлює масштабні зміни на українському та світовому ринках праці. На даний час їх вплив на працевлаштування випускників вищих навчальних закладів України лише починає відчуватись. Глибинні зміни слід чекати лише в 2011-2016 роках. Основним тенденціям цих змін присвячено цю доповідь.

У період економічного піднесення (2001 – 2008 роки) сформувався стандартний механізм підготовки випускника ВНЗ до виходу на ринку праці, який передбачав набуття переважною більшістю студентів стаціонару (вже не кажучи про тих, хто поєднував навчання з роботою) досвіду практичної діяльності ще під час навчання. Причинами формування такого механізму стали: