Національний Темпус / Еразмус+ 
офіс в Україні

Підписка на новини

Введіть ел. поштову адресу:

Підписка RSS

Голосування

Як Ви ставитеся до Болонського процесу в Україні?





Якість – необхідна умова європейської інтеграції вищої освіти України

25-26 жовтня 2012 р. пройшла міжнародна науково-практична конференція «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу», присвячена механізмам реалізації положень Бухарестського комюніке 2012 р. Захід організовано за спільною ініціативою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Національної академії педагогічних наук України та Національного Темпус-офісу в Україні, також співорганізаторами заходу виступили Інститут вищої освіти НАПН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Спілка ректорів вищих навчальних закладів України, Національний авіаційний університет, Асоціація навчальних закладів України приватної форми власності, Теоретичний і науково-методичний часопис «Вища освіта України», Українська асоціація студентського самоврядування.

Матеріали конференції, 1-й день, на сайті Інституту вищої освіти НАПН України: http://ihed.org.ua/ua/resursy/konferentsiia.html

Матеріали конференції, 2-й день, на сайті НТО в Україні: Результати проектів програми Темпус

Відкриття конференції відбулося за участю пана Посла Європейського Союзу в Україні Яна Томбінські, Першого заступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євгена Суліми, Президента Національної академії педагогічних наук України Василя Кременя, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Голови Спілки ректорів вищих навчальних закладів України Леоніда Губерського, Координатора Програми Темпус в Україні, Білорусії та Молдові Виконавчого агентства ЄС з питань освіти, культури та аудіовізуальних засобів Джулії Моро та Голови Європейського союзу студентів Каріни Уферт, а також близько 370 учасників з усієї України – представників академічної спільноти – студентів, науково-педагогічних працівників, дослідників, адміністративного персоналу, зокрема 93 керівників вищих навчальних закладів.

Перший день розпочався пленарним засіданням у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, яке відкрив з вітальним словом ректор університету Леонід Губерський. Він зауважив, що минуло сім років від того часу, як Україна приєдналася до Болонського процесу, і головним завданням перед українською освітянською спільнотою постає забезпечення належного рівня якості вищої освіти як умови конкурентоспроможності українських випускників на ринку праці. Пан Ректор наголосив, що Болонський процес дає можливість гармонізувати дії, які спрямовані на академічну мобільність, прозорість і зрозумілість навчальних планів і програм, професійних та академічних кваліфікацій, зрештою зробити так, щоб українська освіта була на рівні кращих світових стандартів.

У своєму вітальному виступі пан Посол Європейського Союзу в Україні Ян Томбінські наголосив на важливості освіти в сучасному світі, яка має бути відкрита для всіх і не повинна обмежуватися кордонами тієї чи іншої країни. Пан Посол зазначив, що наука завжди була глобалізованою і неможливо уявити європейського викладача, дослідника, який би не співпрацював з іноземними колегами, адже наука – це спільний здобуток, універсальна та цивілізаційна цінність. За словами Пана Посла, 47 держав є учасниками Болонського процесу і вони спрямовують свої зусилля на модернізацію своїх освітніх систем з метою забезпечення підготовки студентів для навчання у глобальному світі, за кордоном, не втрачаючи одночасно можливостей для продовження навчання у своїй країні. Також пан Ян Томбінські підкреслив, що Україна також є учасником цього процесу, не будучи членом Європейського Союзу, тож може багато в чому виграти від участі у Болонському процесі, адже, з точки зору Європейського Союзу, Україна є важливим партнером.

Звертаючись до учасників конференції, Перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євген Суліма зазначив, що все частіше підкреслюється роль освіти як найважливішого фактору соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства в умовах глобалізації, нестачі ресурсів, старіння населення. Перший заступник Міністра підкреслив, що серед пріоритетних напрямів розвитку освіти в Україні визначено підвищення якості освітніх послуг, забезпечення рівного доступу до якісної освіти на всіх рівнях, підвищення конкурентоспроможності національної системи освіти та її інтеграція в єдиний європейський освітній простір, а участь в Болонському процесі є одним з найважливіших чинників проведення реформ вищої освіти в Україні. Також Євген Суліма наголосив, що важливою складовою роботи із впровадження Національної рамки кваліфікацій є реформування національної системи забезпечення якості вищої освіти, зокрема серед основних завдань системи вищої освіти – запровадження процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості з урахуванням європейських стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості вищої освіти, поглиблення співпраці з європейськими організаціями, зокрема, створення української національної агенції із забезпечення якості вищої освіти та її членство в Європейській мережі із забезпечення якості вищої освіти. Також Перший заступник Міністра зазначив, що вирішальним кроком для модернізації вищої освіти стане суттєве розширення автономії вищих навчальних закладів, а одним із важливих завдань є підвищення рівня мобільності студентів, випускників, науково-педагогічних працівників.

Євген Суліма також зупинився на важливості підтримки проведення реформ у сфері вищої освіти в Україні європейськими партнерами, адже в цьому році в рамках Програми ЄС Темпус вищими навчальними закладами України реалізується вже понад 60 спільних з європейськими університетами освітніх проектів, налагоджено тісне співробітництво з Радою Європи та Європейським фондом освіти з питань упровадження Національної рамки кваліфікацій та проведення модернізації законодавства у сфері вищої освіти і професійної підготовки.

У свою чергу, згадавши історію вступу України до Болонського процесу на початку 2000-х років, президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень наголосив, що глибоко переконаний – альтернативи Болонському процесу немає, адже Болонський процес дає можливість відповісти на основні виклики сучасної цивілізації до людини, суспільства та держави. Також він зазначив, що якість вищої освіти є необхідною умовою європейської інтеграції вищої освіти України.

З вітальною промовою до учасників конференції звернулася Координатор Програми Темпус в Україні, Білорусії та Молдові Виконавчого агентства Джулія Моро, яка, зокрема, нагадала про безпрецедентну кількість проектів-переможців останнього конкурсу – 23 проекти за участю українських партнерів – вищих навчальних закладів, серед них сім проектів за участю Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України типу «Структурні заходи», що спрямовані на реформування вищої школи на національному рівні, а також запросила до участі в наступному шостому конкурсі Програми Темпус 2012 р.

Голова Європейського союзу студентів Каріна Уферт підкреслила, що протягом 30-річного існування Європейського союзу студентів, ця організація опікується забезпеченням якості освіти і бере активну участь у розробленні відповідних документів і рішень у рамках Болонського процесу.

Для розгляду під час сесій конференції було винесено три актуальні питання модернізації вищої освіти України в контексті Болонського процесу: запровадження Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ECTS); забезпечення якості вищої освіти; запровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК).

Для забезпечення комплексного висвітлення зазначених питань на високому фаховому рівні, врахування європейського та вітчизняного аспектів були запрошені провідні європейські та національні експерти з вищої освіти. Участь європейських експертів забезпечувалася за фінансової підтримки Європейського Союзу та організаційної підтримки Європейської асоціації столичних університетів (UNICA), Національного Темпус-офісу в Україні та Національного Темпус-офісу в Грузії.

Під час сесії «Запровадження Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ECTS)» з доповідями виступили Раймонда Маркевічене, Болонський експерт, Керівник департаменту міжнародних програм і зв’язків Вільнюського університету (Литва) та Юрій Рашкевич, Національний експерт з реформування вищої освіти, проректор Національного університету «Львівська політехніка».

Доповідачі у своїх виступах та учасники конференції під час обговорення визначили, що основними проблемами запровадження ЄКТС в Україні, зокрема, є такі: нерозуміння нової сутності ЄКТС як системи накопичення кредитів; наявні освітні стандарти побудовані на застарілому підході (побудова освітньо-професійної програми на основі нормативних дисциплін не сприяє мобільності, обмежує можливості модернізації програм з метою врахування потреб ринку праці тощо); підміна ЄКТС на кредитно-модульну систему; відсутність єдиного системного підходу до підвищення кваліфікації координаторів ЄКТС вищих навчальних закладів; неповні та неякісні інформаційні пакети.

Для вирішення зазначених проблем запропоновано такі рекомендації: розробити Методичні рекомендації щодо реалізації Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи на основі Європейських стандартів та рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти; розробити та реалізувати систему підвищення кваліфікації для проректорів з навчальної роботи та керівників навчально-методичних центрів і координаторів ЄКТС ВНЗ; переглянути підходи до оцінювання обсягу роботи викладача на основі результатного підходу; розробити Методичні рекомендації щодо видів оцінювання навчальних результатів у ВНЗ.

На наступній сесії «Забезпечення якості вищої освіти» презентації представили Давід Кереселідзе, Національний експерт з реформування вищої освіти, який зосередився на досвіді запровадження системи забезпечення якості освіти в Грузії, зокрема діяльності Національного центру якості освіти, Володимир Луговий, Національний експерт з реформування вищої освіти, перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України, який зупинився на українських особливостях забезпечення якості вищої освіти, та Володимир Бугров, проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який розповів про досвід реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що дозволило університету потрапити до міжнародного рейтингу QS (501-550 місце).

Серед проблем забезпечення якості вищої освіти в Україні учасниками сесії визначено такі: участь вітчизняних ВНЗ у провідних міжнародних рейтингах «Таймс» (представлено 38 країн) і «Шанхайський» (42 країни); залучення молоді країн Північної Америки і Західної Європи (29 країн) до навчання в українських університетах; низька репутація випускників багатьох вітчизняних закладів серед роботодавців; масштаб безробіття кваліфікованих фахівців і роботи не за фахом; валовий (кількісний) підхід у вищій школі (за падіння з 1990 р. ВВП на третину, кількість закладів, які надають повну вищу освіту, більш як подвоїлася; охоплення вищою освітою молоді відповідного віку сягнуло 80 % (більше ніж у середньому в розвинутих країнах); утрачена інтелектуальна селекція вступників (ВНЗ орієнтовані на максимальне залучення студентів заради наповнення бюджету (у 2012 р. ліцензований обсяг прийому вступників становив 2,4 млн., водночас кількість абітурієнтів – лише 620 тис.); річна вартість підготовки фахівця в університеті, академії, інституті багатократно поступається аналогічним видаткам у розвинених країнах і навіть суттєво менша за такі видатки у вітчизняних технікумах, училищах, коледжах; ВНЗ не орієнтовані на підготовку кадрів інноваційного типу - фахівців розвитку (частка досліджень і розробок у загальному обсязі фінансування закладів менша за 3 % (у найкращих університетах не перевищує 10 %, натомість у середньому по країнах ОЕСР – 30 %); заробітна плата науково-педагогічних працівників неконкурентоспроможна, при цьому вони перевантажені навчальною роботою, потерпають від дефіциту робочого часу на дослідження і розробки, масово займаються відволікаючими підробітками; не подолано інерцію і супротив у переході з процесної на результатну парадигму навчання, що не дає змоги запровадити концепцію вимірюваної якості, відтак здійснити ефективне забезпечення та продуктивний контроль якості; нерозвиненість системи зовнішнього (національного, галузевого) і внутрішнього (інституційного) забезпечення якості згідно з Європейськими стандартами і рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (2005 р.); несформованість нормативно-правової бази для розроблення освітніх і професійних стандартів на основі компетентнісного підходу та Національної рамки кваліфікацій (2011 р.); дефіцит культури щодо забезпечення і гарантування якості вищої освіти у науково-педагогічних колективів та їхніх керівників.

Для вирішення зазначених проблем рекомендовано здійснити такі кроки: формування і реалізація системної, науково обґрунтованої реформаторської державної політики у сфері вищої освіти відповідно до Указу глави держави «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» (2010 р.), завдань Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр.; кількісна та структурна оптимізація вищої освіти; удосконалення фінансування вищої освіти; підвищення ефективності навчання, викладання, оцінювання через запровадження компетентнісного підходу за проектом Тюнінг і на основі Національної рамки кваліфікацій та Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи; створення ефективної системи зовнішнього і внутрішнього оцінювання якості вищої освіти; здійснення відповідного системного навчання керівного персоналу закладів; прийняття державної цільової програми виведення 2-3-х провідних національних закладів у число 400-500 найкращих у світі за авторитетними міжнародними рейтингами з метою створення зразкових центрів досконалості вищої освіти.

Під час сесії «Запровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК)» з доповідями виступили Олав Аарна, Член Ради Кваліфікаційної агенції Естонії, який зупинився на загальних підходах і проблемах розроблення національних рамок кваліфікацій в Європі, Вадим Захарченко, Національний експерт з реформування вищої освіти, проректор Одеської національної морської академії, в презентації якого ґрунтовно проаналізовано сучасний стан запровадження НРК в Україні, Андрій Гожик, директор науково-методичного центру організації навчального процесу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який привернув увагу до актуальних аспектів розвитку освітніх і професійних кваліфікацій та стандартів в Україні.

Висновком зазначеної сесії стало виявлення основних проблем запровадження Національної рамки кваліфікацій в Україні та визначення відповідних шляхів їх вирішення. Серед проблем такі: наявні кваліфікаційні характеристики професійної сфери та освітні стандарти не враховують систему компетентностей НРК; існуюча структура галузевих стандартів вищої освіти є надмірно ускладненою і регламентованою; кваліфікації вищої освіти не є формально зіставленими з кваліфікаціями Європейського простору вищої освіти (ЄПВО); стандарти компетентності для значної кількості класів та підкласів професій не сформовані, внаслідок чого наявними є труднощі з присвоєнням професійних кваліфікацій; переліки напрямів та спеціальностей вищої освіти надмірно деталізовані і не відповідають потребам ринку праці.

Для вирішення зазначених проблем рекомендовано здійснити такі кроки: розробити описи вітчизняних освітніх кваліфікацій з урахуванням дескрипторів Національної рамки кваліфікацій; провести формальне зіставлення вітчизняних освітніх кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій (за рівнями); провести співставлення вітчизняних кваліфікацій вищої освіти з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти; здійснити комплекс заходів з впровадження компетентністного підходу в освітні стандарти та навчальні програми, практику викладання та оцінювання; формування професійних стандартів с урахуванням дескрипторів Національної рамки кваліфікацій та зіставлення професійних кваліфікацій з кваліфікаційними рівнями НРК; запровадити нові підходи до розробки галузевих стандартів вищої освіти.

Під час другого дня конференції в межах цієї секції Анатолій Гармаш, завідувач сектору міжнародних освітніх проектів департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України презентував учасникам конференції проект Концепції розвитку Національної системи кваліфікацій України.

Важливою складовою Міжнародної науково-практичної конференції «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу» стала спеціальна сесія для презентації та обговорення результатів проектів Програми Темпус в Україні – День проектів Темпус, – організована Національним Темпус-офісом в Україні за ініціативою Першого заступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євгена Суліми, Національного експерта з реформування вищої освіти України. Під час сесії вищі навчальні заклади України презентували найкращі здобутки за результатами реалізації проектів Програми Темпус в Україні. Участь у цій сесії взяли представники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України – Ольга Котова, управління міжнародного співробітництва, та Анатолій Гармаш, завідувач сектору міжнародних освітніх проектів департаменту вищої освіти, а також Віра Рибак, Керівник сектора освіти, науки і технологій та інформаційного суспільства Представництва Європейського Союзу в Україні Джулія Моро, Координатор Програми Темпус в Україні, Білорусі та Молдові Виконавчого агентства, представники вищих навчальних закладів – близько 70 учасників. Найбільшу зацікавленість викликали презентації із запровадження третього циклу вищої освіти – докторської підготовки; забезпечення інноваційно-дослідницької діяльності ВНЗ; розвитку систем забезпечення якості освіти; підходів до ранжування вищих навчальних закладів.

Під час підсумкового сесійного засідання модератор конференції Світлана Калашнікова, перший заступник директора з наукового-дослідної роботи Інституту вищої освіти НАПН України, зазначила, що запропонований на конференції формат обговорення актуальних питань модернізації вищої освіти України в контексті Болонського процесу буде збережено і продовжено на наступних заходах НАПН України та Національного Темпус-офісу в Україні за участі Національної команди з реформування вищої освіти та підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Серед них – інформаційні дні Програми Темпус (21 листопада, 13 грудня 2012 р.); міжнародна конференція, присвячена 20-річчю Програми Темпус в Україні (квітень 2013 р.); програма підвищення кваліфікації керівників вищих навчальних закладів України (квітень-травень 2013 р.).

Проведення ІІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу» заплановано в жовтні 2013 р., де будуть розглянуті такі питання: формування та оцінювання навчальних результатів; забезпечення якості структурованих докторських програм; врядування у вищій освіті. За результатами проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу» розроблено проект рекомендацій, які разом з іншими матеріалами конференції розміщено на сайті Інституту вищої освіти НАПН України (рубрика «Ресурси»): www.ihed.org.ua.

Світлана Калашнікова, перший заступник директора Інституту вищої освіти НАПН України,

Жанна Таланова, менеджер з аналітичної роботи, Національний Темпус-офіс в Україні

 

Пошук на порталі

ІЛІР

ILIDlogo-w165

Інститут Лідерства, Інновацій та Розвитку

Посилання

hair style model