Національний Темпус / Еразмус+ 
офіс в Україні

23-24 жовтня 2009 р. Семінар для Національних команд експертів з реформування вищої освіти "Компетенції для майбутнього", Варшава (Польща). Детальна інформація англійською мовою The UNICA – Brussels Education Services Consortium

Від Національної команди експертів України в заході взяли участь професор Юрій РАШКЕВИЧ, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Національного університету «Львівська політехніки», і Володимир КРАВЦЕНЮК, голова Студентської ради Київського національного лінгвістичного університету.

Програма та матеріали: на сайті http://warsaw2009.bolognaexperts.net/

Фільм про захід можна подивитись на сайті http://portal.bolognaexperts.net/content/warsaw-conference-competences-future-film-now-available

ЗВІТ

І. Що нового та корисного Ви дізнались на заході? Ваші враження?

1. Велика увага була приділена питанням взаємозв’язку системи підгонки фахівців та ринку праці, впливу різних видів компетенцій на шанси працевлаштування випускників. В цьому контексті надзвичайно цікавим було питання: якою повинна бути навчальна програма (якими компетенціями повинні оволодіти студенти) у випадках, коли ринок праці змінюється настільки швидко, що студенти, поступивши на певний фах, сьогодні затребуваний на ринку, при закінченні через 4-5 років стикаються із ситуацією, що спеціальність, яку вони оволоділи, зникає/зникла з ринку праці (ситуація, яка вже наявна на ринку IT). Були проведені опитування серед працедавців, які показали, що професійні компетенції знаходяться лише на третьому рівні важливості. Перші два місця зайняли здатність до самоорганізації та здатність да самонавчання.
2. Широко дискутувалося питання готовності до ринку праці випускників першого циклу (особливо, в інженерії). В більшості країн (що типово і для України) практично всі випускники першого циклу продовжують навчання і на другому. Франція відмовилася вводити двохциклове навчання на інженерії. В багатьох країнах (звіт Бельгії) в дослідницьких університетах бакалаврські програми є орієнтовані на продовження навчання на рівні магістра, а випускники першого циклу не розглядаються, як претенденти на працевлаштування.
3. Дослідження польського ринку праці показали, що серед факторів, які визначають шанси працевлаштування, середній бал навчання складає лише 13% впливу, є аналогічним рівню культурного розвитку, дещо поступається (16%) інтелектуальному капіталу, та значно (25%) – досвіду контактів із професійним оточенням. Аналогічні загальноєвропейські дослідження поставили результати навчання аж на 4 місце. Все це ставить питання переоцінки та перепроектування навчальних програм.
4. Аналізувалося питання участі та ролі основних стейкхолдерів (працедавці, освітяни, студенти) в розроблені стандартів освіти та системи акредитації.
5. Змістовними були презентації, присвячені ролі практики у формуванні фахівця, співпраці університетів та працедавців, міжнародна мобільність (професійний досвід в різних країнах як фактор підвищення шансів на працевлаштування).

Протягом семінару було дуже багато нового та цікавого. Перш за все, програма була доволі насиченою і включала  в себе різні види діяльності, як формальні: пленарні засідання з актуальних питань (ECTS and DS labels, qualification framework, dialogue with stakeholders, green paper on learning mobility, competences for the future etc.), дискусії по робочих групах(work placements, dialogue with stakeholders, universities strategies, skills upgrading and curriculum development, mobility and skills), де обговорювались не тільки загальні положення чи тенденції, але й доволі такі конкретні деталі та нові тенденції.

Протягом дискусійних груп доповідачі робили виступи та знайомились із ситуацією в країнах від учасників. Перед групами ставили конкретні завдання, після вирішення яких дискусійні групи доповідали. Звичайно, позитивною була можливість неформального спілкування з представниками. Також цікавим було дізнатись те, що в багатьох країнах створюються програми не тільки по студентській мобільності, але й створюють програми стажування викладачі та адміністративного апарату та працівників (stаff). Увагу також приверну термін virtual mobility так як в нас нічого подібного ще не існує.

Надзвичайно цікавою темою протягом семінару була тема «Компетентність та вміння та навички».  Так надзвичайно необхідним є навчання таким навичкам та вмінням як: критичне мислення, лідерство,  стратегічне планування, креативність, здатність до адаптації, праця в команді, мовні вміння і т.п., що є надзвичайно важливо і для України, оскільки таким питанням приділяється дуже мало уваги.

Також цікавими були питання впровадження ECTS і DS labels (Знаки ЄКТС та Додатку до диплому).  Підкреслена актуальність для розвитку мобільності (в багатьох країнах все ще недостатній рівень впровадження), наявність в Інтернеті англомовних інформаційних пакетів/каталогів курсів тощо. Спеціальна доповідь була присвячена питанням розширення студентської мобільності, доступу до європейських програм її фінансування, що особливо актуально в контексті поставленої в 2009 році мети – досягти до 2020 року 20% рівня мобільності в ЄПВО.

ІІ. Які рекомендації поради було вироблено під час заходу та Ваші рекомендації за результатами участі?

1. Необхідно покращити особисту комунікацію з експертами з інших країн.
2. Корисним було б перекласти деякі документи семінару (доповіді, презентації і т.п.). http://warsaw2009.bolognaexperts.net/content/background-documents
3. Важливо провести семінар для експертів з детальними роз’ясненнями про їх можливості та права. Можливо, експерти з інших країн, де Національні команди створені давно роз’яснили як ефективніше працювати і т.п.
4. Покращити спілкування між експертами за допомогою скайпу, форуму експертів і т.п.
5. Покращити співпрацю експертів з організаціями, моніторити  ставлення студентів, викадачів, працівників до Болонського процесу.
6. Інформувати ВНЗ про новини в сфері освіти в Європі.
7. Можливо сприяти створенню комітетів при органах студентського самоврядування які б досліджували Болонський процес, співпрацювали з експертами і т.п.
8. Інтенсифікувати роботу по створенню Національної Рамки кваліфікацій із обов’язковим залученням працедавців та студентів.
9. Удосконалити систему акредитації: не може бути ефективною система, в якій розробники кваліфікаційних вимог (ОКХ), розробники навчальних програм (ОПП), реалізатори навчальних програм та акредитатори належать до одного “відомства”.
10. Визначити державну політику щодо двохцикловості (який відсоток випускників першого циклу планується в контексті державного замовлення на другий) для дослідницьких університетів та окремих галузей (наприклад, інженерія).
11. Проводити регіональні конференції/семінари експертів. Наприклад, семінар експертів з пострадянських країн, оскільки зникає мовна проблема та є більш глибоке розуміння систем освіти партнерських країн.

ІІІ. Що таке система buddy і як вона може бути застосована в роботі Національної команди в Україні?

Система buddy була створена та імпламентована в зв’язку з тим, що досить часто на подібних семінарах представники різних країн спілкуються тільки в своєму колі(з тими з ким приїхали), і це, безумовно, обмежує їх ефективність. Система баді подає кожному учаснику – його колегу(це зазвичай людина з іншої країні). Два учасники мають виконати певні завдання. Таким чином спочатку спілкування та знайомство відбувається ніби вимушено, проте потім учасники обмінюються досвідом, знайомлять своїх баді з іншими учасниками команд і т.п. Я вважаю, що ця система дуже ефективна. Її можна втілити в заходах Національної команди, наприклад створювати міні-команди, яким буде даватись певне завдання. Працюючи разом люди, що звикли працювати самостійно вчаться роботі в команді і краще розуміють одне одного.

Ця система може бути особливо ефективною у випадках проведення конференцій/семінарів із значною (понад 30) кількістю учасників однакового рівня компетентності, відповідальності тощо, але із різним локальним досвідом. Приклади: семінар координаторів ЄКТС провідних університетів (кожен має власний досвід впровадження), семінар із проблем працевлаштування випускників за участю різних стейкхолдерів (кожен має свій погляд на проблему та шляхи вирішення). Таке, розумно організоване,  “примусове” спілкування може принести значну користь для всіх, виробити інтегральне розуміння проблеми та шляхів її вирішення.