Круглий стіл “Болонський процес: виклики та пріоритети для впровадження” |
1 червня 2010 р. Представники вищої освіти та науки України зібралися для обговорення сучасних викликів і пріоритетів упровадження положень Болонського процесу в Україні. Саме цим проблемам присвячено круглий стіл «Стан та проблеми участі України в Болонському процесі», підготовлений за дорученням Віце-прем'єр-міністра України Володимира Семиноженка Національною академією педагогічних наук України (НАПН) разом з Національним Темпус-офісом в Україні за участю Представництва Європейського Союзу в Україні, Міністерства освіти і науки України, Спілки ректорів вищих начальних закладів України, Ради ректорів Київського регіону та Національної команди експертів з реформування вищої освіти в Україні. Захід відкрив Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень, який звернувся до учасників з вітальним словом, відмітивши важливість публічного обговорення проблем реформування вищої освіти в Україні відповідно до положень Болонського процесу із залученням широкої освітянської громадськості. Від Представництва Європейського Союзу в Україні у заході взяли участь Клаудія Фішер, Керівник другого відділу управління програм допомоги в Україні, та Віра Рибак, керівник сектору освіти. Першу сесію круглого столу розпочала Клаудія Фішер, яка серед іншого зазначила, що європейські освітні програми насамперед направлені на модернізацію системи вищої освіти відповідно до вимог Болонського процесу, а також відзначила роль Національного Темпус-офісу в Україні в забезпеченні не тільки ефективної реалізації проектів Темпус вищими навчальними закладами країни, але й в забезпеченні реформування вищої освіти України загалом. Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник охарактеризував сучасний стан національної системи вищої освіти, відзначив її здобутки та проблеми, окреслив перспективи розвитку Болонського процесу в Україні, важливість доопрацювання та прийняття нового закону про вищу освіту з урахуванням вимог Болонського процесу та Лісабонської стратегії. Також Міністр визначив конкретні дії, спрямовані на забезпечення якості вищої освіти, реалізацію стратегії європейської інтеграції в освіті. Перед учасниками круглого столу виступив провідний європейський експерт з питань Болонського процесу Артур Меттінгер, габілітований доктор філології, проректор Віденського університету, який є засновником Болонської лабораторії UNICA, – мережі університетів столиць Європи, що об’єднує 42 університети, – і членом організаційного комітету цієї мережі. Він представив сучасний стан системи вищої освіти Австрії та охарактеризував процес упровадження Болонського принципів у національну вищу школу на державному рівні, звернув увагу на складності та успіхи реалізації зазначеного процесу в Австрії. Продовжив сесію Віце-президент Національної академії наук України Валерій Геєць, який критично оцінив ситуацію щодо інноваційного розвитку країни, пов’язавши це зі станом національної освіти, також він відзначив, що якість вищої освіти як джерела наукових кадрів є головним завданням держави. Голова Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський висловив упевненість щодо необхідності прийняття нового закону про вищу освіту, який має відповідати вимогам часу, європейським стандартам якості вищої освіти. Віце-президент Національної академії педагогічних наук України, директор Інституту вищої освіти НАПН України Володимир Луговий зупинився на головних недоліках в реформуванні вищої освіти в Україні, зокрема в проекті нового закону про вищу освіту, а також запропонував шляхи розв’язання існуючої ситуації з упровадження положень Болонського процесу в Україні на основі консенсусу всіх зацікавлених сторін. У заході взяли участь 15 ректорів провідних вищих навчальних закладів України, представники Національної команди експертів з реформування вищої освіти України та керівники науково-дослідних інститутів України, які активно обговорювали питання, що стосувалися теми круглого столу, особливості впровадження положень Болонського процесу в таких сферах вищої освіти, як педагогічна, аграрна, інженерна, мистецька. Підсумовуючи результати обговорення, Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень звернув особливу увагу на гуманістичну місію вищої освіти в суспільстві, необхідність надання можливості доступу до вищої освіти широким верствам населення без будь-яких обмежень, а також звернув увагу на необхідність підготувати для Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України відповідні пропозиції та рекомендації круглого столу щодо подальшого реформування системи вищої освіти в сучасних умовах із збереженням національних здобутків в сфері освіти і науки та, зокрема, підкреслив, що європейські освітні програми відкривають для України нові можливості модернізації системи вищої освіти.
|
У межах програми Темпус I, II, III з 1993 по 2009 рр. за участі партнерів з України було реалізовано близько 300 проектів Темпус. За результатами шести конкурсів програми Темпус IV 2007-2013 рр. за участю українських партнерів реалізується 94 проект Темпус, з них 76 Спільних проектів і 18 проекти Структурних заходів, включаючи 20 національних та 74 багатонаціональних проекти.
ДетальнішеІнформація для проектних команд учасників програми Темпус: обов'язково дотримуйтесь правил щодо візуальної підтримки проектів (Tempus visibility rules).
Усі діючі проекти програми Темпус, які реалізуються за участю партнерів з України, необхідно обов'язково зареєструвати в Міністерстві економіки України.
ДетальнішеІнформація про освітню програму ЄС - Еразмус Мундус, націлену на активізацію міжнародного співробітництва та підвищення мобільності серед студентів, викладачів, науковців європейських університетів і вищих навчальних закладів третіх країн на всіх континентах.
Детальніше